Підняти стяг та таким чином висловити підтримку українцям, які наразі перебувають під окупацією, але героїчно борються за свою свободу прийшли полтавські військові та депутати полтавської міської ради.
«В цей день ми символічно хочемо підняти прапор Херсона у місті Полтава і таким чином висловити підтримку тим людям, які на сьогодні знаходяться в окупації. З 24 лютого велика частина території України була так чи інакше захоплена ворогом. і наші збройні сили очистили на сьогодні майже половину від того, що було захоплено. Тому ми впевнені в тому, що Херсон завжди був, є і буде українським містом. У тому ми стовідсотково підтримуємо всі ті міста, які були в складі України до 2014 року, включаючи Крим, Херсон, Донецьку та Луганську область», — говорить депутат міської ради Юрій Бражник.
Впевненість в тому, що Херсон — це Україна, і що люди зможуть скоро знову жити у вільному українському місті також висловив депутат міської ради Сергій Іващенко:
«Україна — це єдина держава і всі міста і села України знаходяться і будуть знаходитися в Україні. Дякуючи збройним силам України, представники яких тут у нас є, ми надіємося і робимо для того, щоб наша держава була цілісною, єдиною і всі населені пункти України будуть українськими. Люди, які втекли від війни в тому числі в Полтаву, з Донбасу, Луганської області, з Криму, Херсону і т.д. повинні розуміти, що вони повернуться у свої українські міста».
«Херсон зараз переживає складний період свого становлення. І ті люди, які зараз на тій території, вони набувають особливого загартування своїх цінностей. Процес деокупації, який неодмінно чекає на Херсон, буде болючим. Бо кожне місто, яке зараз звільняється з пазурів агресора, та інформація, яка потім розкривається про ті події і про ті речі, які відбуваються у тих містах, звичайно розриває серце. Скучили за херсонськими кавунами. У мене там проживають і зараз мої друзі, справжні українці. Герої нашого часу. Там народжуються маленькі українці. Херсон — це Україна. І те, що сьогодні у нас в Полтаві підіймається прапор Херсону лиш означає величезну підтримку і розділення того болю, який зараз переживає даний регіон. Херсон — це Україна», — наголосила Катерина Бабіч.
«Я народився на Херсонщині, яка з самого початку знаходиться під окупацією російських військ. Іншого вибору ніж боротися ми не бачили. Тому майже з самого початку ми створили організацію благодійну, яка працює для тих, хто цього потребує. Ми розуміли, що повинні це робити. Бо багато людей може не отримати цю допомогу від інших».
Стефан розповів про пропаганду, про насильство та про тиск, який створюють на місцевих жителів окупанти:
«Через нашу діяльність до нас постійно навідувалися окупанти, щоб контролювати та знімати свої пропагандистські матеріали нібито ми в росії, нібито ми дякуємо їм. На жаль зараз волонтерити в Херсоні стає дедалі важче, іноді неможливо. Ми вивозимо наших волонтерів звідти й наразі займаємося безплатною окупацією з Херсонщини».
«5 березня відбулась подія, яка вже вписана в історію України як день, коли Південь діями довів, що він з Україною. Тисячі українців з українськими прапорами вийшли на вулиці своїх окупованих міст. Це Херсон, Каховка, Генічеськ. Показали своє неприйняття російських окупантів на своїй землі. Не боячись ані пострілів, ані важкої техніки. Херсонці протестували та посилали на три літери кожного окупанта, якого зустрічали на шляху своєї свободи. Ці протести продовжувались щотижня. Допоки давали їх проводити. Бо почалось насилля, заборона, викрадання активістів та терор. Насправді більшість з нас — це проукраїнськи налаштовані люди з бажанням жити у вільній та процвітаючій Україні, а не в терорі «російського миру».
За совами Стефана, російська пропаганда роками промивала брехнею інфопростір півдня. Казали байки про один народ, одну історію і всіляко намагались підіслати своїх людей, щоб всередині розповсюджувати ідею «рузкого міра».
Волонтер запевняє, що Херсон — це Україна і таким місто й буде:
«То ж те, що південь проросійський — це відверта брехня. Це побачив весь світ, вся Україна і наш регіон. Весь світ переконався в тому, що наш шлях — це Україна».
poltavawave.com.ua