Херсонці з перших днів окупації чинили громадянський спротив російській армії і чітко дали зрозуміти, що Херсонщина – це Україна. Військові РФ все ще не можуть знайти достатньої кількості колаборантів, щоб організувати повсякденне життя. За думкою керівника Центру стратегічних комунікацій Ігоря Солов’я, окупантам доводиться завозити таких людей з Криму, ОРДЛО чи з Росії.
"Одначе Києву не можна розслаблятися і не варто випробовувати херсонців на стійкість. Необхідний постійний зв’язок української влади з людьми в окупації, а також чіткий курс на деокупацію Херсонщини", - сказав експерт Данилов.
Жителям тимчасово окупованої Херсонщини потрібна моральна підтримка і чіткі зрозумілі меседжі від влади і громадськості. В іншому випадку відчуття того, що їх "залишили" буде лише на руку окупантам.
"Життя в окупації – це сірі будні, в яких ти повинен мати якийсь якір, за який триматися. Необхідна чітка і зрозуміла позиція держави: що можна і чого не можна робити. Люди в окупації мають відчувати, що їхні проблеми – не тільки їхні, а всієї України. Ми стоїмо пліч-о-пліч і разом думаємо, як їх вирішити" – сказав заступник директора Центру Близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Наразі є можливість дистанційного керування процесами і виплат, але без механізмів роботи в умовах окупації це стає все важче. Російські військові нарощують медійну присутність у регіоні, але жителі мають доступ до альтернативної інформації в Інтернеті. Громадянський спротив трансформувався, це не мітинги, а поява державної символіки на вулицях міст і сіл. На території Херсонщини триває терор і грабежі. Тому абсолютна більшість місцевих з нетерпінням чекають повернення української армії та влади. Про це розповіли на семінарі херсонські громадські діячі та журналісти.
Суспільне Херсон