Комунальники, підприємці, волонтери Херсона титанічними зусиллями підтримують «життєвий пульс» у окупованому місті.У будинках є світло, тепло, вода, періодично вивозять сміття, ходять два десятки тролейбусів. Попри катастрофічну нестачу пального, приватне підприємство перевізник відновило приміський рейс з залізничного вокзалу обласного центру до села Садово. Він для херсонців має справді стратегічне значення: адже вздовж берега річки Інгулець в околицях села розташовані тисячі дач містян, які забезпечують родини овочами та фруктами. Тож можливість дістатися до «фазенд» означає, що примара голоду відступає.
Крім того, у Херсоні відновив роботу і найбільший Центральний ринок, який не працював ще з початку бойових дій. Продуктів, щоправда, там обмаль – м’яса немає ніякого, а за молоком на розлив вишиковуються довжелезні черги. Та принаймні, доступні овочі з борщового набору, яких багато. Капусту, цибулю, бульбу чомусь усі комерсанти продають за однаковою ціною у тридцять гривень кілограм, що у півтора-два рази дорожче, ніж у довоєнному лютому. Але городяни на те не зважають. Після тритижневого «під’їдання» домашніх запасів господині кажуть: добре, хоч є що купити.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Голос України