«Я – щаслива. Люблю свою роботу, колектив, життя».- Коли я почула ці слова від молодої, красивої і на сьогоднішній день успішної жінки, подумалося, що ще не все на цій землі втрачено і позитиву більше ніж негативу, і добро таки переможе, і саме душевна краса врятує світ. То ж хто вона щаслива людина - Афанасьєва Галина, завідувач гастроентерологічного відділення лікарні Карабелеша? За все своє життя мені доводилося більше чути скарг на проблеми, професійну втому, нарікання на людей. І тут такий промінчик неймовірно яскравого позитиву! Не можу з вами не поділитися.
«Шахова королева» і повелителька гастроентерології Перше місце по шахах в обласній Спартакіаді серед медичних працівників заслужено зайняла завідувач гастроентерологічного відділення КНП «ХМКЛ ім. Є.Є. Карабелеша» Афанасьєва Галина. У її рідному колективі, як і годиться в добрій родині, медика привітали і «коронували» як справжню королеву. Відбулася ця поважна процедура на узбережжі, де в одному з пансіонатів і проходили спортивні змагання. До такої уваги Галині Ігорівні, за її словами, не звикати. Від самого початку, як вона прийшла до лікувального закладу, понад 10 років тому, відчула на скільки тут благодатна і щира атмосфера. Але про все по порядку.
Народилася і сформувалася як особистість Галина у м.Генічеську Херсонської області. Таке славне українське ім’я їй дісталося як спадок від мам тата і мами. До того ж народилася у день святої Галини. Ото вже догодили бабусям – подарували онучку з їх іменем! Саме батьки власним життєвим прикладом визначили майбутнє Галини – вступила до Кримського медичного університету.
- Мої батьки – дитячі лікарі,- розповідає тепер вже Галина Ігорівна. Завжди захоплювалася їхнім розумом, рішучістю, мудрістю, терпінням, бажанням і можливістю допомагати людям. Я бачила добре ставлення до них з боку людей і гордилася ними та поважала. Я закохалася в гастроентерологію і вважаю, що в медицині немає значення який ти лікар за профілем, бо в медицині є тільки два поняття: хороший ти чи поганий спеціаліст. Хочеш бути щасливою людиною – будь нею! Але такий вибір можуть робити лише впевнені у собі, духовно збагачені і щедрі люди.
Афанасьєва Галина (як сказала сама героїня) - щаслива людина. І щастя обумовлене зустрічами з головними в її житті людьми. Першими їй зустрілися батьки, вони не тільки подарували життя, а й стали головними основоположниками Галини - такої, якою вона є зараз. Ці люди стали дороговказом як працювати над собою, рухатися вперед, удосконалюватися, пізнавати нове. Навчили цінувати життя і повірити в те, що воно на стільки цікаве і чудове, що ним треба насолоджуватися, бути продуктивним і приносити користь людям. Просто так жити не можна.
Друга зустріч у житті Афанасьєвої Галини – це її вчителі в професії, завдяки яким вона пізнала істину: що означає бути лікарем, як виконувати свою роботу. Вони навчили жити і працювати.
- Під час інтернатури на базі херсонської лікарні Карабелеша я познайомилася з Аллою Павлівною Малицькою і ця зустріч остаточно переконала мене стати гастроентерологом. Зрештою для мене стало очевидним, що відділення гастроентерології лікарні Карабелеша – мій дім. Правду кажуть, що щастя – це коли вранці хочеться іти на роботу, а ввечері – додому. Знаєте, і до сьогоднішнього дня мій вчитель по професії допомагає, направляє і вміє зробити це витончено, непомітно. Свою професію і місце роботи, і колектив треба любити. Тоді і живеться легше. Адже більшу частину свого часу, а відтак і життя ми проживаємо на роботі.
Афанасьєва Галина також безмежно вдячна своїй половинці – чоловікові. Він хоч і не має ніякого відношення до медицини, але з розумінням і повагою ставиться до заняття дружини, глибоко поважає її вибір і дозволяє їй реалізовувати себе як особистість. Адже допомога людям займає левову частку всього життєвого часу, сил, емоцій. Не кожен зміг би так підтримувати! Вона з гордістю щоранку одягає білий халат і щиро вірить у милосердя і любов до людей.
Звичайно, часом буває непросто, а то й надскладно, особливо з хворими людьми, тому слід бути терплячим, уважним до них і не злитися. На перший погляд усе дуже просто: поводься з людиною так, як ти б хотів, щоб поводилися з тобою. А що стосується пацієнтів, завідувач відділення гастроентерології часом по-доброму радить своїм підлеглим уявити, що перед ними їх рідна чи близька людина. А біля своєї ж і затриматись на хвильку довше хочеться, і підійти зайвий раз – поцікавитись потребами, і не відмовити в якомусь проханні. Саме за таким принципом і працюють у відділенні медики. Такі якості як увага, співчуття, допомога – базові і без них медицина просто неможлива.
Під час спілкування з Галиною Афанасьєвою я по справжньому дивувалася: як вона вміє захоплюватися людьми, бути вдячною і щедрою. У цьому контексті хочеться згадати ще про двох чудових жінок. Одна – наставниця Толоконнікова Віра Григорівна.
«Порядна, людяна, стала прикладом у формуванні досвіду, організації власного часу», - зауважує героїня моєї розповіді. Друга – викладач з шахів. За участі Харшавіної Оксани «подобається грати в шахи» переросло у справжню любов до цього заняття. До того ж, воно довело її до статусу «Шахова королева». Хоча, якщо чесно, Галина Ігорівна і по життю Королева. Бо як велична особа дозволяє собі займатися улюбленою справою, з настроєм ходити на роботу, дарувати радість і любов оточуючим її людям - колегам і пацієнтам. А на сьогоднішній день це дуже непросто. До того ж, гастроентерологія досить складна медична наука. Тут треба бути професіоналом з хорошою інтуїцією, бо часом живіт приховує у собі багато секретів і несподіванок. Тож постійно треба вчитися. Слід відмітити, що лікарня Карабелеша вже 8 років як виборола право займатися клінічними дослідженнями. На базі гастроентерологічного відділення проводяться клінічні дослідження багатьох нових перспективних препаратів по лікуванню неспецифічного виразкового коліту і хвороби Крона. Тож команда лікарів відділення постійно відвідує конференції, з’їзди, міжнародні в тому числі: спілкуються з колегами з інших країн, діляться навичками. Є в Галини Ігорівни і маленький секрет як дієво лікувати бажаючих вилікуватися.
- Я не забуваю на кожному обході сказати пацієнтам, що вони в мене найкращі пацієнти в світі,- ділиться лікарка. – Вірю, що часом добре слово може допомогти більше ніж крапельниця. Ну може не зовсім замінити, а от підсобити в лікуванні – так це точно. Бо це велике щастя – бути здоровим і жити яскраво, з радістю. І з любов’ю. У день професійного свята – Міжнародного дня лікаря, коли медична багаточисельна родина лікарні Карабелеша приймає нових фахівців, Афанасьєва Галина, яка вже й сама стала наставником у молодого лікаря, щиро бажає колегам терпіння, сили духу, здоров’я, любити свою спеціальність і себе в ній, любити людей і служити їм на скільки вистачить життєвих сил.
Галина Лисенко (Афанасьєва Галина на фото третя справа)