- Ваші картини наче фото оброблені на комп'ютері. Таке відчуття, що заглянув у вікно, а там хтось стоїть.Я малюю портрети з фото. Спочатку це були фото моїх рідних та фото з інтернету (якісні за світлом та кольором). Потім пішли замовлення.
- Деякі митці виправляють, мовляв, треба казати "пишу" картини. Ви професійний художник? Вчилися на це?
Я не професійний художник - це моє хобі. Хоча, деякі замовлення допомагають триматися на "плаву". На художника я не вчився. Малюю я, так би мовити з дитинства. В школі - плакати для оформлення свят, тематичні плакати (Ми за мир..., ні війні). В старших класах допомагав професійним художникам оформлювати фойє та коридори школи стендами. Для мене це була добра школа. Від А до Я! В армії малював портрети для друзів. Малював простим олівцем. Щодо малював - писав... я не фахівець, але, як мені пояснили, малюють графіку (олівці, чув таке, що і акварель), а пишуть фарбами (олійними). Період з 1990 по 2012 було "затишшя", крім деяких невеликих "сплесків". 2012 року я вирішив серйозно зайнятися живописом. Надихнула на це мене моя бабуся Подобєдова (Артамонова) Олена Миколаївна, яка проживала в Херсоні - в неї всі стіни в квартирі були завішані картинами... різних технік, з різних матеріалів.
- В пріоритеті тільки портрети?
Малювання почав з того, що було під рукою: шкільна акварель, звичайний папір. Паралельно почав вивчати інформацію про малювання, в першу чергу аквареллю. Інформацію шукав в інтернеті. Я навіть не знав, що є спеціальний акварельний папір, а про якісні акварельні фарби я тільки здогадувався!
На початку творчого періоду були в мене і пташки, і квіти, і котики. Дуже подобалось малювати море (кажуть "морена", човни, Венецію). Були й пейзажі.. Роботи виставляв у віртуальних галереях (соцмережі, сайти для художників), звідти ж і отримував оцінку, критику, поради. І мені сказали: "Портрети в тебе виходять найкраще!".
- Ага, портрети чудові! Окреме місце займають роботи із зображенням дітей...
Може тому, що першою моєю моделлю була моя молодша донька Мар’яна. Або навіть не так - ТОМУ, що в мене вона є і я її дуже люблю (старшу доньку Єлизавету я також дуже люблю)!
Діти безпосередні, емоційні. Я часто, переглядаючи сторінки друзів у соцмережах, побачивши виразну фотографію, брався до роботи – малював. Такі портрети я зазвичай просто дарував. Роботу надсилав поштою. Замовники в мене були з різних країн: Росія, Білорусь, Туреччина, Італія, Іспанія.
- А Ви малюєте портрети з натури?
Ні, ніяк не наважусь! Одного разу намалював олівцем ескіз молодшої доньки. Я просто ніяк не можу уявити собі, щоб модель могла висидіти декілька годин, поки я її малюю. Хоча всі художники радять переходити на натуру.
- Точно. То раніше були натурники популярні. В офіційному переліку професій це називається демонстратором пластичних поз. Мені здається, що карикатуру або шарж іще можна витримати нерухомо. Скільки часу займає робота над картиною?
Так! Справа в тому, що я можу відобразити тільки те, що бачу, так би мовити, змалювати, скопіювати. Справжній художник, який навчався і знає побудову малюнка, анатомію і таке інше, зможе "повернути" лице, зображене на фото, і його портрет не втратить схожості.
Час затрачений на роботу залежить від розміру картини, від якості фотографії. Я всіх замовників попереджую, що фотографія повинна бути якісною! Поняття якості у всіх різне, і тому фотографії присилають які завгодно, і більшість із них не підходить для малювання портрету.
Інколи я приймаю до роботи неякісне фото, про що потім сто разів жалкую - працювати важко, часу займає багато, а результат, в основному, дуже і дуже посередній!
- Виходить якщо немає замовлень, то не малюєте?
Більше половини своїх малюнків я просто дарую. Це, в основному, портрети знайомих та друзів. Буває, коли побачу (в соцмережах) добре освітлену фотографію, то малюю картину, потім показую її зображення власнику, якщо подобається, то відправляю її поштою (Україна, Білорусь, Турція). Якщо є добра фотографія, то в мене виникає бажання намалювати з неї портрет - для мене це задоволення! Навіть якщо я не отримаю оплати за неї, то ця робота працює на мене як реклама, бо я викладаю її в свою галерею.
- Ходите на виставки? Свої роботи не презентували?
Я більше користуюсь "віртуальними" виставками - на сторінках соцмереж, на сайтах.
Деякий час я представляв свої роботи у вітрині магазину (сувеніри, канцелярія). Магазин у самому центрі, що дуже зручно. Виставляв свої роботи на свята, організовані в районному центрі. Одна моя робота зайняла друге місце в конкурсі портрета в м. Київ.
- Когось зі знаменитостей зображували?
Тільки одна робота у мене є - із Богданом Ступкою. Можливо, у майбутньому із зображених мною дітей також буде багато знаменитостей. Є серед них талановиті.
- Скільки всього маєте картин?
Біля трьохсот. Близько 80% з них на руках у замовників чи подаровані. Щоб не "втратити" їхній образ, спочатку забирав копію картини в каталог. Але потім збився і закинув цю справу.
- Ну, багаж нічогенький! Не хотіли би проілюструвати книгу?
Ілюстрації мені подобаються - з дитинства в голові стоять їхні яскраві образи, і я трохи заздрю художникам-ілюстраторам. Колись хотів проілюструвати «Казку про царя Салтана» Пушкіна, робив чорнові наброски, ескізи, але зрозумів, що для мене це непід’ємна робота.
Оскільки я лише змальовую, то першочергово мені потрібно було б сфотографувати моделей у сценах з казки, а потім малювати, одягаючи їх в казковий одяг, роблячи казковий фон.)
- Хто для Вас є прикладом із художників-портретистів?
Я не навчався в художніх навчальних закладах, не вивчав і художників...
- Незвичайні пропозиції були? Наприклад НЮ не замовляли?
НЮ ніколи не малював, хоча розумію, що людське тіло (розумної комплектації, звісно) ідеальне для відображення. Тут і анатомія, співвідношення, світло і тінь.
- Чорно-білі картини створюєте?
Чорно-білі створював у період служби в армії (бо олівець був завжди під рукою). Та й зараз не бачу в цьому проблеми... подумував малювати вуглем, але ще не придбав матеріали.
- Автопортрет маєте?
Автопортрет маю, але з донькою. Є ще і другий, але це фотошоп - зробили друзі, він мені дуже подобається!
- Можливо, колись замовлю у Вас свій портрет. Але відразу сховаю і буду вночі дивитися на нього, бо не хочу своїм фейсом псувати інтер'єр у кімнаті та загострювати власний егоїзм! Гарних нових картин, натхнення, більше шанувальників творчості!
Дякую. Всього найкращого.)
Спілкувався Макс Плющ
