Фото Олександра Корнякова, архів «Вгору», березень 2017 року.Це фото зроблено в березні 2017 року. З того часу нічого не змінилося.
Будівництво шляхопроводу ХБК – Таврійський лихоманить з самого початку. То будівельники «раптом виявляють», що ґрунтові води залягають дуже високо і починають вимагати додаткового фінансування. То «несподівано натикаються на якісь труби». Або «не навмисно» щось руйнують.
Як, наприклад, у травні цього року пошкодили оптоволоконні кабелі, через що в Новій Каховці перервався мобільний зв’язок «Vodafone» і «Київстар». А на початку червня - пробурили водогін діаметром 400мм, що з’єднує ХБК та Таврійський мікрорайони. Без водопостачання залишилося кілька багатоповерхівок.
Нагадаємо, вперше про необхідність дорожньої розв’язки заговорили у 2002 році, адже на той час в Херсоні було більше 70 тисяч автівок, місто стало задихатися від заторів. Крім того, відсутність зручного проїзду з ХБК у мікрорайон Таврійський гальмувало будівництво житла у спальному районі.
Хронологія дерибану з міської казни
З міського бюджету Херсона в 2006 році виділено 1 мільйон гривень на дослідницькі роботи. У 2007 році - ще 1,5 млн. грн. на підготовку передпроектної пропозиції. У січні 2008 року її презентує головний інженер «Київсоюзшляхпроекту» Леонід Етніс. Він одразу пояснив: ґрунтові води розташовані дуже близько до поверхні. Тому оптимальний варіант - складна споруда на палях зі сталі і залізобетону. Будівництво не просте, не дешеве, й займе майже п’ять років.Нарешті, в 2012 році проект підготовлено і затверджено. Загалом на проектну документацію місто потратило 3 млн. 565 тис. 65,40 грн.
У серпні 2013 року Херсонське держпідприємство «Облавтодор» «береться» за будівництво. Почалися якісь роботи, але після помпезного початку одразу застопорилися. Грошей не вистачило.
На той час вартість транспортної розв’язки становила приблизно 200 млн. грн. Таких грошей у міському бюджеті не було, тому обласна влада пообіцяла підтримку з обласної казни, йшли також перемовини про додаткове державне фінансування будівництва з Кабміном.
У 2014-му році місто взяло кредит в «Укргазбанку» і переказало облавтодору близько 55 млн. гривень авансу на закупівлю матеріалів. Але помітного руху на будмайданчику херсонці так і не побачили.
Крім того, з’ясувалося, що будівництво обійдеться нам дорожче, адже пустир на місці майбутнього мостопереходу – зовсім не пустир. Тамтешня земля ховає справжній «клондайк» інженерних мереж: три магістральних кабелі зв’язку і сигнальний кабель блокування залізниці; телефонний кабель Укртелекому; газопровід високого тиску; питний водогін діаметром 40 см; дві каналізаційні труби діаметром більше метра кожна; і над усіма цими скарбами зависає теплотраса. І все це треба перемістити, щоб звільнити будмайданчик...
Роботи набігало чимало, але ніхто не квапився їх виконувати. Тому в 2015 році міськвиконком разом з прокуратурою зажадали від облавтодору повернути аванс. І вже не 55 млн., а майже 67 млн., адже до авансу за рік простою «набігли» ще й відсотки за кредитом. Але підрядник віддавати гроші відмовився.
Тут-то і виявилося, що облавтодор до будівництва насправді немає ніякого відношення. Держпідприємство уклало договір про виконання цих робіт з субпідрядником - павлоградською фірмою «Торгсервісбуд». Саме вона мала купувати будматеріали і робити транспортну розв’язку. Тож облавтодор одразу перказав аванс на рахунок «Торгсервісбуду». І павлоградські будівельники не тільки вирили котлован, а й вкопали в землю палі на 9 млн. грн, придбані за аванс. Однак, як заявило керівництво облавтодору, роботи зупинилися через форс-мажор. Ніби більшість закуплених матеріалів зберігалося на складах, які опинилися в зоні АТО. Тому показати їх у наявності неможливо. І взагалі, сам підрядник вже теж пристойно «вклався» в будівництво: витратив понад 4 млн. гривень.
Тоді ж, за рішенням суду, фахівці Державної фінансової інспекції Херсонської області перевірили «Торгсервісбуд» і виявили: значна частина наших коштів пішла на фіктивні підприємства, або на компанії, які до будівництва не мають ніякого стосунку, адже продають сільськогосподарські культури.
Чи слід згадувати, що спір про повернення авансу триває досі? І що досі нікого не притягнуто до відповідальності за дерибан тих коштів? Поки що правоохоронці звинуватили лише екс-керівника управління капітального будівництва Херсонської міської ради Василя Карауша. Йому приписують службову недбалість за те, що, цитуємо: «зловживаючи службовим становищем, незаконно провели закупівлю робіт з будівництва шляхопроводу у м. Херсоні, у одного учасника торгів - ДП «Херсонський облавтодор», чим спричинили державі збитки». Ця справа тільки-тільки «доповзла» до суду: перше засідання призначили на 1 липня цього року.
Казна обласна, а «граблі» - ті самі
У 2016 році місію будівництва шляхопроводу ХБК - Таврійській взяла на себе обласна влада, адже міська «не впоралася». Область теж розпочала рух у цьому напрямку з проектної документації: замовили одеським архітекторам доопрацювати проект з урахуванням «нових виявлених обставин», а потім більше півроку чекали результатів держекспертизи та затвердження (ця «послуга» теж не дешева, вартувала більш ніж третину мільйона - 316 тис. 305 грн.).
Так має виглядати мостоперехід.
У квітні 2017 року нові документи були узгоджені. Вартість об’єкта зросла до 441,5 млн. грн. На це виділялися кошти як з обласного бюджету, так і з бюджету міста Херсона, і з держбюджету також. Передбачалося до кінця 2018 року ввести в експлуатацію першу чергу мостопереходу, а повністю збудувати - за 41 місяць.
Урочисто відновили будівництво у листопаді 2017 року. Тендер на виконання робіт виграло київське приватне акціонерне товариство «Укратоменергобуд», адже пообіцяло зробити шляхопровід за 357,7 мільйонів.
Але 1 липня 2018 року правоохоронці відкрили ще одну кримінальну справу, пов’язану з мостопереходом, адже новий підрядник вніс в акти неіснуючі об’єкти та майже на півмільйона завищив вартість виконаних робіт.
Крім того, друга спроба побудувати мостоперехід виявилася майже близнюком історії з облавтодором.
Новий підрядчик, ПрАТ «Укратоменергобуд», теж залучив «помічника» - субпідрядника - київське товариство з обмеженою відповідальністю «Ростбуд Інвест». А «Ростбуд Інвест» «замовило» ті ж самі роботи третьому підприємству: ТОВ «Макстрейд СТ» та майже одразу переказало туди авансом 1,5 млн. грн.
Але працівників «Макстрейд СТ» в Херсоні так і не змогли побачити, бо вони насправді не існують. Адже слідчі управління Генеральної прокуратури України ще у вересні 2017 року встановили, що заробітну плату 61 працівнику, які начебто мають трудові відносини з ТОВ «Макстрейд СТ», з банківських карток без їх відома знімала одна особа.
Тепер «Ростбуд Інвест» судиться у Києві з «Макстрейд СТ» за повернення авансу. Також, товариство нещодавно програло спір з податковою. Фіскали встановили, що торік підприємство занизило податок на додану вартість, тому необхідно сплатити до бюджету ще майже два мільйони (1 776 888, 00 грн.).
А керівництво «Укратоменергобуд» фігурує одразу в чотирьох кримінальних справах. Одну з них відкрито київськими правоохоронцями ще у лютому 2017 року за ч. 5 ст. 191 Кримінального Кодексу України (привласнення чи розтрата чужого майна, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою).
Ось цитата з матеріалів справи, обнародуваних в Єдиному реєстрі судових рішень:
«З квітня 2011 року по теперішній час за попередньою змовою, службові особи Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», ПрАТ «Укратоменергобуд», ТОВ «Будмир» та інші невстановлені особи організували схему привласнення державних коштів в особливо великих розмірах… через підконтрольні їм підприємства (тут у тексті перелік понад двох десятків товариств, у тому числі й ТОВ «Ростбуд Інвест» - прим. авт) здійснюють завищення цін на матеріали та нібито виконані роботи при будівництві різного роду об’єктів. Надлишок коштів який отримується при завищенні цін в подальшому привласнюється вказаними службовими особами».
У липні 2017 року - відкрите ще одне кримінальне провадження, в якому теж фігурують вищезгадані «партнери». Але вже за іншими кримінальними статтями: за ч. 2 ст. 205, ч. 2,3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України. Тобто, за підроблення бухгалтерських документів, ухиляння від сплати податків, використання ряду фіктивних підприємств; легалізацію (відмивання) доходів та тому подібне.
А у жовтні 2018 року киянами була відкрита ще третя кримінальна справа, за ст. 366 ККУ (Службове підроблення). Встановлено, що службові особи ПрАТ «Укратоменергобуд» склали та видали завідомо підроблений документ, який, в подальшому, надали до Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, що стало підставою незаконного повернення з державного бюджету 406 821,15 грн.
І це - лише невелика частина тих справ, в яких «плутається» керівництво будівельників нашого мостопереходу. А ґрунтові води, інженерні мережі, та навіть війна на сході – то, мабуть, лише привід виправдати довгобуд та замилити очі.
Вгору